Юрій Завгородній. Передмова кн. "Ґупта Р. М. Чайтанья-вайшнавська веданта Джіви Ґосвамі: коли знання зустрічає відданість"

ПЕРЕДМОВА

Переклад [1] українською мовою книжки професора Раві М. Ґупти «Чайтанья-вайшнавська веданта Джіви Ґосвамі: коли знання зустрічає відданість», виданої престижним й одним із найстаріших британських видавництв «Раутледж», − перший в історії вітчизняної гуманітаристики (у найширшому розумінні) досвід звернення до індійської теїстичної думки на прикладі якісного сучасного дослідження. Хочеться сподіватись, що він стане у нагоді усім тим, хто прагне розширити власні світоглядні горизонти і поглибити наявні знання. Відтак стереотипне уявлення про те, що існують тільки три теїстичних вчення (іудаїзм, християнство й іслам) поступиться новому і більш повному, а у допитливого читача з’явиться гарна нагода аби поринути у давню традицію глибокого та вишуканого індійського теїзму. Звісно, не виключаються і порівняльні варіанти. Для цього спрямування думки також є всі підстави. У такому випадку можна буде вести мову вже не тільки про пошуки близьких і знайомих смислів та фактів, відповідних паралелей і відмінностей між близькосхідним(и) і південноазійським вченнями, а й спробувати підняти питання про витоки теїзму як явища на теренах всього євразійського культурного простору.

Якщо книжка знайде свого читача, не залишить його байдужим і спонукатиме до активного, неупередженого та серйозного інтелектуального пошуку, можна сподіватись, що зусилля тих, хто долучився до її видання, не були марними.

Для того, аби книжка талановитого американського дослідника індійського походження змогла побачити світ у такі непрості для сучасної України часи, чимало своїх зусиль доклали Олесь Кухарук, Миколай Карпіцький та Євген Смицький. Надзвичайно приємно і важливо, що в українському суспільстві знаходяться волонтери, які не тільки захищають Батьківщину на війні у Донбасі, а й сприяють розвитку української наукової думки й освіченості. У той час, коли такі державні інституції, як Національна академія наук України і Міністерство освіти і науки України, через різні причини відсторонені від багатьох важливих процесів в державі, громадянське суспільство в особі своїх пасіонарних представників встановлює ті стандарти, які визначатимуть майбутнє.

Безперечно, мені приємно долучитись до реалізації цього важливого задуму не тільки з огляду на вищесказане, а ще й тому, що уперше почути Раві М. Ґупту пощастило у 2003 році на XII Всесвітній санскритологічній конференції у Гельсінкі. Він привернув мою увагу своєю вишуканою манерою триматися перед аудиторією, а також тим, що свою доповідь на академічній конференції розпочав із рецитації мантри на санскриті. Вже тоді тема доповіді Раві М. Ґупти була присвячена дослідженню питань взаємодії бгакті і веданти на прикладі чайтанья-вайшнавізму.

स्वगतं पण्डित │

Юрій Завгородній,

м. Київ – Бровари,

14 лютого 2017 р.

__________

1 До україномовного видання не увійшли передмова Ґевіна Флада та подяка автора. 6 розділ надруковано в авторській редакції (Прим. переклад.).

pdf Джерело:  Ґупта Р. М. Чайтанья-вайшнавська веданта Джіви Ґосвамі: коли знання зустрічає відданість / під ред. М.М. Карпіцького, пер. з англ. О. Ю. Кухарука, Ю.Ю.  Завгороднього. – Луцьк: Друкмаркет, 2017. – 256 с.

Див. також: Meeting with Ravi Mohan Gupta