субота, 27 березня 2021 р.

Юлія Філь. Ар'я самадж


Ар’я самадж – це відносно нова релігійна організація Індії, яка виникла за колоніальної доби у Пенджабі. Релігієзнавці відносять її до неоіндуїстських течій. Самі ж ар’ясамаджисти дуже б обурилися, якби хтось до визначення їхньої релігії додав частку нео-, адже з їхньої точки зору вони повертаються до першоджерел – чистої, не забрудненої часом, брагманськими злими намірами та пуранічними текстами релігії Вед. Ар’я самаджисти повертаються не просто до першоджерел, а до їхнього монотеїзму. Й так, Вам не почулося, найдавніші арійські тексти для прихильників Ар’я самаджу монотеїстичні, а всі численні ведійські боги – Індра, Агні, Сома, Варуна – це лише різні обличчя Одного Бога. Доводячи монотеїстичну спрямованість Вед, ар’ясамаджисти апелюють до «мантр» чотирьох перших Вед, де, згідно з їхнім трактуванням, про єдинобожжя йдеться чорним по білому. Я спеціально відкрила переклад російською Ріґведи Т. Єлизаренкової та переклад англійською Ральфа Гріффіта.  Переклад, який для аргументації наводять ар’ясамаджисти, разюче відрізнявся. У Ріґведі  адепти апелювали до Х мандали, єдиної мандали, де є так звані гімни самовосхваляння, коли Індра говорить сам про себе й про свою велич. В ар’ясамаджистському перекладі від Індри не залишилося й сліду, а його місце зайняв Ішвара, а деякі фрази просто зникли, як наприклад та, де Індра закликає чавити сому і просити його про добро, а на її місці з’явилася фраза про пошук благословення через пошук знання. 

Варіанти для наочності наведу тут (Мандала X. 48. 5):
1. Я, Индра, никогда не проигрывал ставки,
(И) ни разу не попадался смерти.
Выжимая сому, просите меня о добре!
В дружбе со мной вы, Пуру, не потерпите вреда. 

Або ж:
Indra am I none ever wins my wealth from me never at any time am I a thrall to death.
Pressing the Soma, ask riches from me alone: ye, Pūrus, in my friendship shall not suffer harm.

І, нарешті, переклад, наведений у блозі ар’ясамаджиста доктора Вівека Ар’ї:
*Ishwar enlightens the entire world. He is undefeated and undying. **He alone* is the creator of the world. All souls should seek bliss through seeking knowledge and acting there upon. They should never shun the friendship of Ishwar. (Джерело: https://blog.thearyasamaj.org/vedas-and-monotheism/). 

Та залишимо це самим представникам релігії і визнаймо, що між поглядом вчених та поглядом адептів часом виникає неподоланна прірва. Швидше за все, бажання АС знайти у Ведах монотеїзм має цілком історичний і контекстуальний характер, пов’язаний з потребою за колоніальних часів конкурувати з монотеїстичними і прозелітичними релігіями – християнством та ісламом. 

Саме так. Релігійно-реформістська організації Ар’я самадж виникла у 2 пол. ХІХ ст. не просто так. Важко уявити її появу за будь-якої іншої доби. Новому вестернізованому класу Індії потрібна була релігія, очищена від забобонів, «інтелектуальна» релігія, але у той же час не та, яку приніс з собою завойовник, а своя, вкорінена в місцеву традицію. Чи не найкращими для такої виявилися ідеї пенджабського саньясі Даянанди Сарасваті, який хоч і не знав англійську мову і не вчився в англійському коледжі, та був гіндімовним інтелектуалом і спілкувався переважно з вестернізованим середнім класом? На мою думку, на нього вплинуло не християнство. На нього вплинула доба. Саме тому Даянанда заперечував ідолопоклонство і закликав вірити в Єдиного Бога, який промовляв з найдавніших текстів. Також не просто так Ар’я самадж виник і набув популярності саме в Північній Індії, де індуїзму доводилося захищатися не лише від християнських місіонерів, а й від мусульман та сикхів. В умовах боротьби за свою ідентичність саме така релігія могла відгукнутися індійцям. 

Даянанда Сарасваті назвав свою організацію «Товариством благородних»,  саме так перекладається Ар’я самадж. Назва  апелювала до «свого», «рідного», арійського на відміну від традицій млеччхів (рабів) чи білих сагибів (англійців). Ну і, звісно, арії споконвіку жили на субконтиненті )). У метафізичному сенсі «ар’я» - це благородний духом, той, хто очистив свою свідомість від забобонів, хто крокує синхронно з часом і розвитком науки. Вебер би, мабуть, здивувався, що не обов’язково відмовлятися від релігії, щоб «розчаклувати» світ. 

Велику увагу в АС приділяють соціальній роботі. Систему варн-джаті Даянанда вважав стратегічним ходом брагманів для монополізації духовної влади. Тому варни він визнавав, але не за народженням, а за чеснотами та здібностями. Та, як і всі реформістські релігії, не пропонував шляху, як мала би визначатися варна людини в соціумі. АС переслідують ідеї соціальної рівності, всіляко виступають за жіночу освіту й освіту загалом, засновують школи та сиротинці, проводять благодійні акції. За колоніальних часів вони виступали проти дитячих шлюбів, обряду саті (щоправда лише за умови, якщо пара до смерті чоловіка не вступила в сексуальні стосунки). Для повернення в лоно індуїзму тих індусів, які прийняли християнство чи іслам, Даянанда розробив очищувальний ритуал шюддгі, який повертав в індуїстську релігію заблукалих. 

В організації є своє власне розуміння того, як має будуватися освітній процес, тому тут є свої патхшали (школи) та коледжі, де поруч із природознавчими предметами поглиблено викладають санскрит та гінді. Треба сказати, ар’ясамаджисти страшні мовні пуристи. Коли, було, я мучила одного своїм гінді, то сказала, що सुबह को मैं कसरत करती हूंँ (я зранку роблю зарядку), мене ввічливо виправили, що краще замість перського слова कसरत використовувати гінді-слово व्यायाम)). 

Ще за колоніальних часів ар’ясамаджисти були активними учасниками політичного життя в Північній Індії. Вони складали велику частину членів першої індуїстської політичної партії Гінду Магасабга. Тому зараз АС також бере активну участь у політиці.